"Довіра" чи розбрат: що переможе у Полтавській облраді
Партія "Довіра" стала міні-сенсацією місцевих виборів не тільки у межах "базової" для себе Полтавської області. Цей успіх був помітний і на всеукраїнському рівні. Вже на перших перегонах даний проект показав найвищий результат до Полтавської обласної ради та залишив позаду себе відомі партійні бренди. Під прапорами партії перемогу також здобули найбільше голів громад у області. І хоча ключовий успіх тут полягав зовсім не у вивісці партії чи якомусь запропонованому нею "ноу-хау", а в добре перевірених і впливових кадрах, які зібрав під своїм "крилом" голова однойменної депутатської групи, впливовий агробізнесмен Олег Кулініч результат, як то кажуть, "на табло". Відповідно, і розподіл головних сфер впливу в Полтавській обласній раді, як і посада голови облради, залишилися саме за "Довірою", що, природно, влаштувало не всіх.
Довіряй, але перевіряй
Як повідомляють інформовані джерела, голоси під ставленика "Довіри" Олександра Біленького на посаду голови облради шукалися не тільки на Полтавщині, а і на рівні Верховної Ради. Там Олег Кулініч вів переговори безпосередньо і з Петром Порошенком, і з Юлією Тимошенко, і з Юрієм Бойком, і звичайно, з Давидом Арахамією, з котрим у Кулініча взагалі склалася постійна взаємовигідна співпраця. Відповідно, Біленького підтримали 71 із 84 депутатів. Хоча далеко не всі з тих, хто голосували "за", підтримали б його кандидатуру, якби не було вказівки київських партійних босів.
Так чи інакше, а цей локальний успіх молодого партійного проекту, звичайно, суттєво сплутав карти деяким ключовим політичним гравцям Полтавщини. Таким себе небезпідставно вважає народний депутат від депутатської групи "За Майбутнє" Юрій Шаповалов. Маючи великий економічний і політичний вплив в промисловій столиці Полтавщини, Кременчуці, хоч і будучи, по суті, особою непублічною, Шаповалов поставив за мету розширити цей вплив на всю область. Тим більше, обласний центр після місцевих виборів опинився під контролем висуванця від тієї ж таки партії "За Майбутнє" Олександра Мамая то ж, як то кажуть сам Бог велів.
Щоправда, контроль за обласною радою у партії "За Майбутнє" із рук вислизнув, а тривалі переговори Шаповалова з Олегом Кулінічем успіху не мали. Зі слів інформованого співрозмовника, Шаповалов категорично не погоджувався, щоб Полтавську обласну раду очолив висуванець "Довіри" і колишній БПП-шник Олександр Біленький, Кулініч же, в свою чергу, справедливо вважав, що розклади в Полтавській облраді визначатиме саме "Довіра" як переможець виборів і віддавати "пальму першості" нікому не захотів. Тим більше, що з Біленьким у нього склалося нормальне взаєморозуміння як по спільній роботі на окрузі, так і по спільному піару щодо цієї роботи. Адже рідна для Біленького Решетилівка це частина виборчого округу Кулініча.
Не змігши "полюбовно" домовитись з Кулінічем, Шаповалов вирішив розхитувати ситуацію з двох боків: всередині самої облради та через ЗМІ. Головним об'єктом для атаки якраз і став Олександр Біленький, проти якого в Полтавській обласній раді під впливом Шаповалова досить швидко сформувалася своя "група по інтересам". Хоча така конфронтація між Шаповаловим і політичним проектом Кулініча може здаватися дивною, зважаючи на те, що у Верховній Раді минулого скликання вони обоє входили до депутатської групи "Відродження", і, як кажуть, мають нормальні стосунки. Але "дружба дружбой", а "служба службой", особливо коли доходить до розподілу сфер впливу на стратегічну область.
Сам Юрій Шаповалов уник розмови на цю тему, вислухавши питання журналіста і попросивши зателефонувати пізніше, але трубки більше не брав.
Ситуативні союзники
Тож наразі така опозиційна до Біленького група нараховує близько 30 депутатів з 84 представників облради і її бенефеціари намагаються її всіляко розширити. Щоправда, проблема "заговорників" в тому, що опозиційність до Біленького у кожного учасника цієї групи сформована на основі своїх особистих антипатій і стійкого ґрунту під собою це неформальне об'єднання не має.
Фракція "За Майбутнє" у Полтавській облраді, яка складає "основу" цих процесів, сформована лише з 13 депутатів, тож змушена "набирати штики" в опозицію до Біленького всюди, де тільки може. Це декілька депутатів фракції "Слуга народу", на яких має вплив Шаповалов, а також колишні представники "Батьківщини" Ірина Степаненко, Руслан Богдан та Іван Сидоренко, які віднедавна стали позафракційними. На початку лютого, нагадаємо президія політичної партії виключила цих депутатів з фракції ВО "Батьківщина" у Полтавській облраді. "Викривлення інформації у своїх цілях, бажання задовільнити певні власні забаганки це єдине, що їх турбує, але аж ніяк не благополуччя людей", - зазначається в офіційному прес-релізі "Батьківщини" з цього приводу. Звичайно, з точки зору "Батьківщини" це теж була "хороша міна при поганій грі", бо біографія цих депутатів всім добре відома. Але партія, скориставшись ситуацією, теж вирішила позбавитись від "баласту" одіозних особистостей. При цьому справді сумнівну репутацію мають лише перші двоє, тоді як Івана Сидоренка, який потрапив під їх вплив, просто використовують в цьому конфлікті.
Ім'я Ірини Степаненко стійко асоціюється з подіями чотирирічної давнини, коли у сутичках в центрі Полтави від дій завезених "тітушок" постраждали місцеві мешканці та активісти. З тих пір арку з газетним рядом за адресою Соборності, 27 у місцевих ЗМІ називають кривавою.
Руслан Богдан взагалі потратив у всеукраїнський скандал, коли СБУ заявила про організацію величезної виборчої "піраміди" за його активної участі. Не кажучи вже про переповненість "гуглу" і не менш скандальними історіями про його минуле. У "Батьківщині" ж він довгий час взагалі очолював Полтавську обласну організацію, тож про методи його роботи "наверху", звичайно, добре знали. Але закривали на це очі, особливо тоді, коли це приносило політсилі цілком конкретні вигоди.
Список ситуативних союзників фракції "За Майбутнє" розширився й за рахунок інших, не менш одіозних персонажів і з депутатської групи "Опозиційна платформа - За життя "Полтава", зокрема Руслана Телятника, якого з Шаповаловим об'єднує низка спільних інтересів як суто в Кременчуці, так і загалом в бізнесі.
Але здвинути Біленького з посади Шаповалову буде складно з двох причин: по-перше, як уже було сказано, багато з його союзників ситуативні. В тому числі, до речі, і мер Полтави Олександр Мамай, який хоч і ходить під одним прапором "За Майбутнє", але завжди грає в "свою гру". І як тільки вітер подує в інший бік, позиція Мамая цілком може "здрейфувати" до більш сильних політичних партнерів, що він уже неодноразово демонстрував.
Ну, а, по друге, таке питання вже повинне вирішуватися на рівні Києва і Верховної Ради, де Шаповалову все-таки забракне аргументів у торгах.
Багато фейків мало зиску
Паралельно з підкилимною діяльністю в облраді з формування "анти-довірівської" опозиції, ведеться і постійна медійна кампанія з дискредитації Біленького. Фейкові сторінки, як від імені самого Біленького, так і проти нього, блогери і псевдоблогери, та різного роду сумнівні ЗМІ розповсюджують безліч замовної інформації про голову облради та його політичних партнерів. Щоправда, об'єкт для "медійної атаки" з Біленького відверто невдалий, адже навіть на другому строці перебування на чолі Полтавської обласної ради в жодній дійсно скандальній ситуації він так і не засвітився. Тож "інформприводи" для дискредитації доводиться відверто висмоктувати з пальця або ж просто придумувати, чим, швидше, грають йому на руку, адже явно показують, що Біленький просто "комусь перейшов дорогу" одним фактом свого перебування на цій впливовій посаді.
"Подібна ситуація трапляється в області не вперше. Час від часу на горизонті з'являються сили, які намагаються розхитати ситуацію. Як правило, це вкрай одіозні персонажі. Мета їх очевидна: отримати контроль над ресурсами регіону та влаштувати масштабний дерибан", - категорично оцінив Біленький дії політичних опонентів у коментарі нашому виданню.
Водночас, сам Біленький вважає, що це не просто війна за посади в регіоні чи намагання дискредитувати політичних опонентів, а загроза більшого, всеукраїнського, масштабу. Адже Полтавщина дійсно стратегічна область.
Наскільки серйозне значення надавати цим процесам, оцінити важко. Але при цьому такі дії "анти-"довірівської" групи в Полтавській обласній раді хоч і вносять певне сум'яття та хаос в роботу цього органу, але наразі жодним чином переформатувати розклад сил не здатні. В такому вигляді вони можуть використовуватися лише для певних торгів і шантажу накшталт "ми залишаємо вас у спокої", але натомість ми хочемо "отримати….". Далі три крапки бо тут якраз у кожного із учасників "антибіленьківської" групи свої, дуже особисті інтереси.
Наприклад, Ірина Степаненко претендувала виключно на посаду голови Бюджетної комісії, навіть і у фракцію "Батьківщини" заходила саме з цією конкретною умовою. Але коли зрозуміла, що її бажання і реальність дуже сильно розходяться, традиційно пішла у відкриту конфронтацію. В той же час, сама Степаненко в коментарі заперечує те, що є однією з ініціаторок цих деструктивних процесів в облраді.
"Вас дезорієнтували. Правдою є те, що я відкрито виступаю проти "договірняків" та інтриг, які є практикою керівництва обласною радою. Будь-яке переформатування в раді наразі недоречне. Виборці самі здатні визначитися, хто є хто", - заявила Степаненко, відповідаючи на запитання, чому вона виступає проти голови облради і чи вважає за можливе переформування існуючої більшості і перерозподіл посад.
Боротьба усіх зі всіма. Що далі?
Чи варто очікувати ще більшого загострення у стінах облради, чи чергового раунду переговорів і якогось "полюбовного компромісу", наразі сказати складно. Поки що триває безуспішна боротьба усіх зі всіма.
"У мене нема ні з ким особистих конфліктів, готовий вести діалог з усіма. Але на жоден розподіл посад в облраді я не впливаю. Там є голова обласної ради, є депутати, це не моя, а їхня компетенція", - заявив у коментарі виданню Олег Кулініч.
В той же час, він додав, що не збирається надавати значення місцевим особистим конфліктам, підкресливши, що це "його не цікавить".
Тим не менше, зважаючи на вкрай високий політичний вплив Кулініча останнім часом, коли депутатська група "Довіра" отримала "золоту акцію" в парламенті за рахунок співпраці з монобільшістю, очікувати можна всякого і свої несподівані "відповіді" він теж може підготувати. Не випадково цей полтавський нардеп, який не є аж надто відомим за межами свого регіону, був внесений до топ-100 найбільш впливових українців за версією журналу "Фокус". В даному випадку його впливовість однозначно визначається доступом до найвищих владних кабінетів.
Цілком зрозуміло, що Полтавщина як справді ресурсна область цікавить низку впливових осіб першої величини. Це і великий аграрний потенціал, особливо напередодні відкриття ринку землі, це і багаті природні ресурси, і значні промислові потужності. Саме тому в органах місцевого самоврядування там, де, здавалося, не мало б бути ніякої "політики", а лише намагання вирішити проблеми місцевих громад ця "політика" з'явилася, причому у своєму найгіршому прояві. Чим завершиться це локальне протистояння в рамках обласної ради - невідомо, але точно зрозуміло, що жодної користі самій області воно не принесе.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/regions/_dovira-chi-rozbrat-scho-peremozhe-u-poltavskij-oblradi/1022223